Синя далечінь розлуки і золото налитих колосків... На такому тлі й вимальовується непроста життєва доля. А ще імла і дощі сліз... І скло перепон та наші на нім візерунки. Вам вдається вдало передати глибоку суть через природну красу звичних нам, на перший погляд, образів. Перечитую вдумливо, а на очах блищать сльози. Бо біль розлуки скуштували майже всі. Гарно й душевно, Михайло!
