В обіймах гарячих
нестримного липня-коханця
ледь чутно і солодко
стогне схвильована ніч.
У колі одвічному жаги,
бажань, протиріч
ця пара до ранку
кружлятиме в ніжному танці.
А лінії їхні тремтливі -
в краплинах роси,
у музиці місячній трав,
невловимо сріблястих.
Почувши її, серед них
просто хочеться впасти
і палко згоріти
в багатті цієї краси!..
.....
Ледь чутно і солодко
стогне схвильована ніч
від ніжних цілунків
невтомного липня-коханця...
Ще трохи – і стомлено-сонна,
десь зникне уранці,
забравши з собою
мереживо зоряних свіч...
Така сумна пристрасть, яка зникає уранці... Музика трави й ніжні танці виражають схвильованість серця й душі. Хай зігріються вони у багатті справжнього нестримного почуття! Браво, Михайло!
