Ти мені не казала...
Ти мені не казала про зорі,
що кружлятимуть хмільно довкола.
І про ніч - всеосяжну, як море,
не згадала, моя ясночола.
Попередити, певно, забула,
що як трунок - твої поцілунки.
Ти у себе мене загорнула,
у кохання свого візерунки.
Тільки ти не кажи, що не знала
про очей своїх чари казкові.
Як нам ночі цієї замало,
щоб напитися з чаші любові!...
Ти не стала мені говорити,
що з проміннячком теплим уранці
знов і знов схочу я повторити
наших музику сплетених пальців...
|
| Категорія: Вірші українською | Додав: arvidas (25.01.2011)
|
| Переглядів: 1089 | Коментарі: 4
| Рейтинг: 5.0/4 |
| Всього коментарів: 4 | |
|
4
Віта
(21.10.2016 09:57)
0
Дуже тонко і романтично! Гарна поезія!
|
3
свєта
(25.01.2012 19:43)
0
Ви обоє молодці !
|
2
Міша
(25.01.2012 13:43)
0
Тату, супер.
Дуже сподобалося, дякую!.
То ви ще і перекладач?? :)
Вдячний, що порадували таким чудовим перекладом.
Мамі привіт.
|
1
іванЯн
(24.01.2012 19:35)
0
ТЫ НЕ ГОВОРИЛА
Из Михаила Исаевича
О звёздах ты не говорила,
Что хмельно закружат нас вдруг.
Да й о ночи безумной забыла -
Не вспомнила, мил ты мой друг.
Предупредить меня забыла,
Что поцелуи твои, как медок.
Ты меня у себя завернула
У любви узорчатый свиток .
Не говори, мол ты не знала,
Что глаза твои – сказка, милы.
Слышком краткою ноченька была,
От любви, чтоб мы были пяны.
Не стала ты мне говорить,
Что в утренних лучиках тёплых,
Вновь и вновь захочу повторить
Музыку пальцев сплетённых.
|
|
|
|
|
Зміст
Дружні ресурси
|