Повернення
У сонну ніч,
де за хазяйку – тиша,
піду непевним кроком
навмання.
Позаду біль і розпач
свій залишу.
Хай в босі ноги
колеться стерня.
В цих пагорбах –
дитинства виноградник.
Куріпкою
сполохана трава.
Старий колгоспний сад –
мій друг, порадник,
неспокій серед яблунь
заховав.
Чому я тут?
Бо, у бажанні літа,
мій зодіак,
заплутавшись в роках,
насіяв зорі-спогади
крізь сито
на батьківської хати
сивий дах...
|
| Категорія: Вірші українською | Додав: arvidas (15.04.2011)
|
| Переглядів: 1020 | Коментарі: 3
| Рейтинг: 5.0/5 |
| Всього коментарів: 3 | |
|
3
іванЯн
(26.01.2012 18:23)
0
ВОЗВРАЩЕНИЕ
из Михайла Исаевича
В сонную ночь,
где за хозяйку – тишь,
Закрив глаза, пойду я
наугад.
Позади боль, отчаянье
оставлю.
Пусть колет в ноги
Речной рафинад.
В этих холмах –
детства виноградник
Куропаткой
траву напугал.
Старый колхозный сад –
мой друг, порадник,
смятение среди яблонь
он скрывал.
Как же я здесь?
А ведь в желаньи лета,
мой зодиак,
непомня тех годов,
Ностальгию с звёздами
насеяв
на отцовской хаты
седой кров.
|
1
свєта
(10.05.2011 22:02)
0
Молодець, Мішику, дуже сильно і хвилююче.Дякую.
|
|
|
|
|
Зміст
Дружні ресурси
|
