Михайло Ісаєвич. Поезія

Вівторок, 17.06.2025, 10:34

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Вірші українською

Константа




Одягнута
у місячне проміння.
Як зняти це мереживо
із тебе?
Загублені у пристрасті
нетлінній,
ми знову разом
падаємо в небо.

У всесвіті

стабільності так мало!..
Добавлю трошки
наших я означень
і правил,
що по літерах зібрали
в польотах ми під час
нічних побачень.

Нам почуттів

солодку теорему
до крапочок довести
дуже треба.
Кохання - як константа
в цій системі.
Навколо неї все
кружляє в небі.

Так в хмарах добре,

мабуть, двом лелекам,
як нам з тобою
на одній орбіті.
Долаєм кілометри
(чи парсеки),
теплом константи
вічної зігріті.

В польотах наших

чи потрібна мова?..
В твоїх обіймах,
вибач, забуваю,
як на землі
зовуть тебе, любове.

А, може,

ти - Констанція?...

...не знаю...
Категорія: Вірші українською | Додав: arvidas (26.12.2011)
Переглядів: 967 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 1
1 Ангел_страсти3249  
0

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Зміст

Доданий твір

Різдвяний спогад (1)

Пошук по сайту

Форма входу

Дружні ресурси

АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! - сайт української поезії