Вигнані з раю
Простягнуте,
мов доля, рученятко…
(Хто ти, мала?
І де твоя рідня?)
Як вигнане
із раю янголятко,
гріхи чужі
спокутує щодня.
Крильцятам
вже не вистачить пір”їнок.
Дбайливих рук
не гріє вже тепло.
Чи заплете
в косичку хтось барвінок?
На нічку
поцілує у чоло?
Болить душа.
І вже не грає скрипка.
Скорботний жаль
у серце - ніби ніч.
Я не втішав.
Бо обірвалась нитка.
Лиш повні болю очі -
віч-на-віч... |
| Категорія: Вірші українською | Додав: arvidas (08.02.2011)
|
| Переглядів: 262
| Рейтинг: 5.0/4 |
| Всього коментарів: 2 | |
0  
Що робити - це життя. Не треба хвилюватися. Дякую, що зайшла і підтримала цю болючу тему.
|
0 1
свєта (10.05.2011 22:06)
Очі повні сліз і все...
|
|
|
|
|
Зміст
Дружні ресурси
|
